Василь Тьоркін (2024)

Василь Тьоркін — простий радянський солдат, чиї розповіді підтримували бойовий дух товаришів у надзвичайно важкий час. На війні, де будь-якої миті могли піти в атаку ворожі війська, а кожен день сприймався як останній, усе ж знаходилося місце для гумору й жартів. Саме таким балакуном і веселуном був Тьоркін. Фронтове життя було жорстоким і страшним, тому його жарти й історії для багатьох бійців ставали немов ковтком свіжого повітря.

Хоч на мить вони забували про реальність і ніби переносилися до рідного колгоспу, де на копиці сіна разом із хлопцями переповідали байки, а потім розбігалися хто куди, бо тітка Нюра завжди сварилася, коли їй приминали сіно. У повітрі відчувалися запах теплого молока, свіжих яблунь і полину, а все життя здавалося попереду. Насправді ж після чергової розповіді на них чекав новий бій, який за щасливого перебігу наблизить довгоочікувану перемогу ще на крок. І, можливо, колись вони знову відчують аромат теплого молока й запах полину…