富都青年 (2023)

Абанг уособлює все те, ким його молодший брат Адік хотів би бути: він працьовитий, уміє мовчки — адже він глухий і німий — витримувати кожну образу, яку підкидає життя в районі, і без вагань відкидає легку спокусу злочину. Адік, навпаки, принаймні на перший погляд, здається вразливішим із них двох, бо піддається шаленому ритму міста, що змушує його мешканців шукати альтернативні способи вижити.

Він торгує підробленими паспортами, отримує гроші за сексуальні послуги й підтримує зв’язки з місцевим кримінальним світом. Для нього та його брата, які не мають офіційних документів, хоча фактично є малайзійцями, значення мають лише дрібні акти спротиву. Саме ці жести рятують їх від хаосу мегаполіса, нездатного впоратися з численними душами — культурними, етнічними, політичними, — що проходять крізь нього. Це місце, де кожен «містянин» може викроїти собі простір для дії. Але ніхто там по-справжньому не почувається вдома.