Братство чотирьох «Л» (2023)

Мати Людвіга не могла його утримувати, тож, знайшовши роботу у Швейцарії, віддала хлопчика до дитячого притулку й пообіцяла неодмінно забрати назад. Але час минав, а вона так і не поверталася. У 1914 році, коли притулок закрили, Людвіга перевели до іншого закладу — в абатстві Валенкор. Там він знайомиться з однолітками Лукою, Луїджі та Люсьєном, яких вважають вигнанцями. Над підлітками постійно знущаються, та вони не здаються й чинять опір насильству, як можуть.

Спільна боротьба з кривдниками згуртовує хлопців, і Людвіг, оселившись із ними в одній кімнаті, стає частиною маленької, але дуже дружної компанії. Коли починається війна, притулок евакуюють, а Людвіг із друзями саме в цей час тікають. Повернувшись, вони застають після обстрілу лише руїни. У пошуках нового дому друзі вирушають у небезпечну подорож і мимоволі стають свідками жахіть війни.