Привиди у Венеції (2023)

Події відбуваються у Венеції 1947 року, лише за два роки після завершення Другої світової війни. Багатьох мешканців континенту досі переслідують спогади про побачене й про те, від чого їм довелося тікати. Еркюль Пуаро, вийшовши на пенсію, наймає охоронця, щоб тримати відвідувачів подалі від себе. Та спокій порушує давня знайома — успішна авторка детективів Аріадна Олівер, яка саме переживає низку несподіваних невдач. Вона запрошує Пуаро на спіритичний сеанс у палаццо з привидами, що належить оперній співачці Ровені Дрейк. Ровена прагне зв’язатися зі своєю донькою Алісією, яка наклала на себе руки після того, як її покинув наречений. Сеанс проводить Джойс Рейнольдс — медіум, відома в усьому світі здатністю розмовляти з мертвими.

Скептично налаштована Аріадна запевняє, що їй потрібен Пуаро, аби викрити ефектну Джойс, інакше вона сама повірить у надприродне. Насправді ж письменниця шукає матеріал для нової книжки, бажано з Пуаро, який остаточно втратить упевненість у власних поясненнях. Палаццо має похмуру історію: колись тут був притулок, а лікарі й медсестри, які доглядали дітей, покинули їх під час чуми, замкнувши помирати. Кажуть, відтоді дитячі привиди блукають будівлею. І, як упевнено стверджує Леопольд, ще один учасник сеансу, кожен, хто помирає в палаццо, неодмінно повертається. А отже, привидів стане більше: спершу загине медіум, а потім ще двоє людей зустрінуть свою смерть — і все це в ніч на Гелловін.