Загублений пес (2023)

У цуценячі очі, чарівне виляння хвостом і недбалі собачі «поцілунки» неможливо не закохатися, тож собаки стають для людей ідеальними компаньйонами. Саме безумовна любов, яку вони приносять у життя, спонукає багатьох брати їх до себе, хоча відповідальність, що йде разом із цим, часто недооцінюють. Філдінг Маршалл був розбитий, коли побачив колишню дівчину з новим партнером. Йому хотілося подарувати комусь свою любов і ніжність, і собака здавалася правильним вибором. Хоч його найкращий друг Нейт не вірив, що Філдінг здатен по-справжньому піклуватися про пса, той не міг відвести очей від золотистого лабрадора, який скиглив, прагнучи ласки.

Історія розповідає про зв’язок Філдінга та його родини з Гонкером і про те, як зникнення пса певною мірою їх зблизило. Батько Філдінга, Джон Маршалл, насміхався з рішення сина завести собаку в той час, коли той не мав жодного уявлення про власне майбутнє. Сам Філдінг вважав, що саме Гонкер допоміг йому насолодитися студентськими роками, і інакше він би не вчинив.