Сніжний роман (2023)

Гізер — науковиця, яка створила нову систему спостереження за погодою, здатну допомагати прогнозувати сходження лавин. Вона приїздить на гірськолижний курорт, щоб упровадити свою розробку, і знайомиться з Крісом, керівником рятувальної служби, який інакше дивиться на боротьбу з лавинною небезпекою. Попри протилежні підходи до цих смертельно небезпечних явищ, їх об’єднує любов до природи. Кріс сам виховує доньку Саманту, яка допомагає йому тренувати цуценят-лавинників — згодом ці чарівні собаки стануть частиною його рятувальної команди.

Безпека людей значною мірою залежить від уміння вчасно зрозуміти, коли краще не підніматися в гори через надто високий ризик лавини. Система Гізер має допомогти рятувальникам і тим, хто перебуває у віддаленій місцевості, уникати небезпеки. Кріс же довіряє старим методам перевірки снігу, за якими визначають лавинний ризик. Він поважає роботу Гізер, але не вважає, що заради безпеки люди мають покладатися на технології. Для Гізер така позиція звучить як зневага. Тож, хоч її й приваблює Кріс, вона не уявляє, як можна закохатися в людину, яка не підтримує справу її життя.