Золото (2025)

На тихій путівцевій дорозі місцевий фельдшер зустрічає самотню жінку й не може пройти повз. Вона не пам’ятає, хто вона і як опинилася в цих краях, а в нових документах отримує ім’я Марія. Поступово поруч із чоловіком, який їй допоміг, у неї з’являється дім і спокійне, на перший погляд, сімейне життя. Та минуле не зникає: воно повертається в кошмарах, тривожних видіннях і невиразних уривках пам’яті. Чоловік боїться втратити Машу, але все ж пропонує поїхати до столиці, сподіваючись, що там вона згадає себе. У місті її стан загострюється, а випадкові адреси й голоси виводять Марію до колишнього життя, де її звали Оленою, поруч був циган Ян, залишилися покинута мати й донька, яку необхідно знайти.