Присмерк (2023)

Чоловік середнього віку присвятив роботі найкращі роки, хоча поруч із ним завжди залишалися рідні люди. Добрим сином чи батьком його назвати важко, зате слідчим він став блискучим. Власні принципи, життєві правила й нестандартне мислення допомагали йому розкривати майже будь-які справи. Колеги поважали його, а дехто навіть побоювався.

Нещодавно він отримав омріяне підвищення й очолив відділ карного розшуку, але доля завдала нового удару. Чоловіка звинувачують у вбивстві колеги, а всі докази з місця злочину нібито прямо вказують на його причетність. Його усувають від роботи й наполягають, щоб він узяв паузу до з’ясування обставин. Ситуацію ускладнює те, що колеги не вірять у його невинуватість; більше того, здається, вони готові зробити все, аби їхній начальник опинився за ґратами. Мезенцеву доводиться самому братися за розслідування, щоб довести, що він не вбивця.