Цей телепень (2022)
Хуліо вже виповнилося тридцять, але до цього віку він так і не досяг помітних успіхів. У нього немає ані видатної зовнішності, ані особливих умінь чи талантів. Попри це, чоловіка не надто хвилює власна нереалізованість: він просто живе й радіє кожному дню. До того ж Хуліо має добре серце і завжди намагається підтримати тих, хто потребує допомоги.
Він влаштовується на роботу до реабілітаційного центру, де має надавати моральну й психологічну підтримку людям, які вчинили незначні правопорушення. Хуліо щиро вірить, що кожен заслуговує на другий шанс. На його думку, людина може усвідомити провину, змінитися й стати законослухняним громадянином. Тим часом його старший брат Луїс виходить із виправного закладу, і Хуліо пропонує йому пожити разом, доки той оговтається. Та він навіть не уявляв, скільки труднощів принесе життя під одним дахом.
Викрадення
Коли я дивлюся на неї
Проблемний
До побачення, Буенос-Айрес
Воля Божа