Порожні міста (2024)

Віктор, чоловік середнього віку, колись був успішним оперативником карного розшуку, але давно залишив службу й захопився ралі. Одного разу він повертається до рідного містечка, де його зустрічають зовсім не радо. Багато хто вважає Віктора «нульовим пацієнтом» пандемії, адже його друг і штурман по команді помер, а сам він вижив. Тим часом кількість заражених у місті зростає, і підполковник Давид боїться запровадження карантину.

Якщо це станеться, містечко повністю ізолюють, а рівень злочинності може різко підскочити. Ситуацію ускладнює те, що у відділі залишилися переважно молоді й недосвідчені працівники. Поки ще не стало надто пізно, Давид береться зібрати стару команду співробітників, яких свого часу звільнили через підозру в крадіжці важливих речових доказів. Згодом, однак, з’ясовується, що колишнім операм підполковник може запропонувати лише посади дружинників.