Проти всіх (2022)

Місто розширюється, поглинаючи околиці та колишні селища. На місці приватних будинків, які ще недавно стояли вздовж вулиць, з’являються однакові багатоповерхівки. В одному з таких районів залишається дід Захар: сусіди вже погодилися переїхати в квартири, запропоновані комерсантом, а він не хоче віддавати свою ділянку під знесення. Довкола його оселі утворюється пустир — дерева вирубано, старі хати зникли, ставок осушили. Та Захар уперто тримається за своє й готовий сперечатися не лише із забудовниками, а й з онуком Богданом, який намагається схилити діда до угоди. Тиснуть на нього і майбутні мешканці комплексу: вони побоюються, що через затримку будівництва втратять шанс отримати обіцяне житло.