Вербичка плакуча (2024)

Верба — дивовижне дерево, здатне вистояти навіть перед найсильнішою стихією. За життя мама Наді лагідно називала доньку Вербою. Минуло багато років, Надія сама стала матір’ю, і разом із цим у її житті з’явилися нові турботи. Жінка завжди прагнула дати доньці добру освіту й бути для неї справжньою подругою, з якою можна поділитися всім. Але юна Поліна не збирається відкривати матері свої таємниці, адже вважає її невдахою. Для дівчини мама не має жодного авторитету й майже нічого не означає.

Поліна часто тікає з дому або просто зникає на кілька днів. Жодні повчання не діють: слова матері для неї — порожній звук. Одного разу стається біда: дівчина йде з дому, минають дні, а вона не повертається. Надія починає розуміти, що донька могла потрапити в халепу. Ситуація стає критичною, коли з’ясовується, що разом із Поліною зникла і її подруга Люба. Надія не збирається сидіти склавши руки: познайомившись із батьком Люби, вона за його допомогою береться за власне розслідування.