Горький 53 (2024)

Після смерті одного з найжорстокіших диктаторів двадцятого століття, Йосипа Сталіна, багато людей у Радянському Союзі полегшено зітхнули. Нове партійне керівництво, бажаючи справити добре враження на виснажене нескінченними репресіями населення, одразу оголосило амністію. Проблема полягала в тому, що разом із політичними в’язнями на волю раптово виходили й запеклі злочинці без честі та совісті.

Саме такі негідники підступно побили Івана Астаф’єва, який багато років служив у розвідці, а нещодавно повернувся до рідного Горького, щоб бодай трохи перепочити від постійного нервового напруження. До того ж нападники удали, ніби це він першим накинувся на них. Виручив давнього друга порядний міліціонер Шведов, влаштувавши його інструктором у спортзалі. Тепер Іван навчав майбутніх оперативників рукопашного бою.