Абсолютне зло (2023)

Ерік змалку живе з вітчимом, який виховує його надмірною суворістю й не цурається жорстокості. Таке дитинство змінює хлопця: він стає дратівливим, злим і зганяє накопичену лють на тих, хто поруч, насамперед на однокласниках. Учителі та директор довго миряться з його витівками, але зрештою вирішують відрахувати Еріка зі школи.

Мати співчуває синові й розуміє, що залишати його вдома не можна, тому відправляє хлопця до школи-пансіону. Там Ерік одразу стикається з жорстокими порядками: новачка принижують, щодня піддають психологічному й фізичному насильству. Найстрашніше те, що керівництво фактично підтримує таку поведінку, адже вона має зламати в ньому будь-яке прагнення до свободи й незалежності. Єдиним світлим промінцем у цьому похмурому місці для Еріка стає юна Марія, у яку він закохується.