Безмовний (2023)

Події розгортаються після трагедії, що сталася рівно шість років тому. П’ятнадцятирічний Серджіо опинився в центрі для неповнолітніх після того, як скинув із балкона власних батьків, однак жодних пояснень щодо того вечора так і не дав. Тепер, через шість років, його умовно звільняють. Повністю мовчазним Серджіо назвати не можна: він спілкується з Натанаелем, реабілітаційним працівником, призначеним державою. Водночас психіатриня Ана Дюссель отримує фінансування для детального дослідження хлопця, адже саме вона має з’ясувати, чи становить він небезпеку для суспільства.

Спостереження за Серджіо перетворюється на масштабний експеримент: частоту його серцебиття фіксує пристрій на щиколотці, а камери встановлюють у місті та в його будинку. За кожним кроком юнака стежить ціла команда. До нього ставляться не як до людини, а як до піддослідної істоти, фіксуючи найменший рух. Серджіо фактично позбавлений приватності, хоча сам до кінця цього не усвідомлює. Його прозвали Балконним убивцею — через загибель батьків. Та головне питання лишається без відповіді: що могло статися в родині, аби він зненавидів їх настільки, що пішов на вбивство?