Глиноликий (2026)

Повернути колишню зовнішність після травми, що спотворила обличчя, для молодого актора Метта Гейґена стає головною надією. Заради цього він погоджується на незвичайне лікування, яке виявляється частиною наукового експерименту. Та замість зцілення процедура приносить моторошні зміни: шкіра й тіло втрачають звичну форму, стають м’якими та плинними, наче глина. Що далі заходить перетворення, то важче Меттові впізнати в собі людину, якою він був. Разом із колишнім виглядом вислизає відчуття власної особистості, а біль поступово поступається люті. Надію на одужання витісняє жага помсти, яка дедалі сильніше керує його вчинками.