Остання з нас (2021)

Лісова доглядачка вирушає в непрохідну гущавину й зустрічає там двох відлюдників — батька та сина, які вже давно тримаються осторонь людей. Вони відмовилися від звичних зручностей, живуть майже первісно й ставляться до природи як до найвищої сили. Чоловік переконує, що в лісі існує могутня істота, чий гнів краще не накликати. Спершу його слова й обряди здаються жінці ознакою божевілля, проте з часом сумніви поступаються тривозі. Що довше вона залишається поруч із відлюдниками, то виразніше бачить зв’язок між їхньою вірою, давньою легендою та небезпекою, прихованою серед дерев.