Дигер (2026)

Він звик іти власним шляхом і покладатися лише на себе. У його руках звичайна лопата перестає бути простим знаряддям: зрілий чоловік вправляється з нею різко й упевнено, ніби зі зброєю, що давно стала частиною його самого. Зношені чоботи нагадують про довгу дорогу, але не заважають йому рухатися швидко, спритно й майже танцювально. Збоку, особливо в світлі заходу сонця, це може видаватися дивним або навіть кумедним. Та за химерними трюками стоїть серйозна мета: йому потрібно зупинити катастрофу, що наближається, і спробувати врятувати людство. І тим важче усвідомлювати, що саме його вчинки запустили ланцюг страшних подій.