Примарне світло (2024)

У центрі історії — родина. Батько Ден працює будівельником і мешкає в передмісті разом із дружиною Шерон та донькою-підліткою Дейзі. У цій сім’ї чимало проблем, і це помітно задовго до того, як фільм відкриває подробиці й дає змогу їх осмислити. На роботі Ден похмурий і відсторонений. Його запальний характер раптово проривається крізь особистий туман і спричиняє серйозні неприємності.

Дейзі теж не бракує вибуховості: у школі її карають за витівку. Вона лається там, де цього ніхто не робить, і не переймається порушенням заборон. Шерон — уважна й турботлива дружина та мати, яка, здається, тримається на волосині. З часом відкриваються дрібні деталі того, що з ними сталося. Рита, акторка з місцевої трупи, знайомиться з Деном через те, що його бригада веде гучне будівництво біля театру, і зрештою стає для нього входом до аматорської постановки «Ромео і Джульєтти».