Міст (2022)

Після служби військовою інженеркою в Афганістані молода жінка повертається до Нового Орлеана: її автомобіль підірвали, і травма виявилася тяжкою. Реабілітація дається їй виснажливо й повільно — доводиться заново вчитися володіти власним тілом. До фізичного болю додаються провали в пам’яті, тож героїня мусить тренувати не лише м’язи, а й здатність утримувати спогади.

Дім, який мав би стати прихистком, постійно нагадує про минуле, від якого хотілося б утекти. Стосунки з рідними, особливо з матір’ю, залишаються напруженими, а лікар радить не квапитися з поверненням до звичного життя. Згодом жінка знайомиться з механіком Джеймсом, і ця зустріч поступово змінює її погляд на майбутнє. Їхня дружба міцнішає день у день, допомагаючи обом знову відчути себе живими й знайти сили пройти крізь випробування.