다섯 번째 흉추 (2022)

Події починаються взимку в сеульському районі Канбук-гу. Роздратовані перевізники відмовляються чекати клієнтку, яка запізнилася, і залишають її речі просто на засніженій вулиці. Гьоль із запізненням самотужки перевозить свій нехитрий пожиток, зокрема матрац, до квартири, де спить її хлопець Юн. На матраці є етикетка з обіцянкою «фантастичного поєднання науки про сон і людської інженерії». Коли пара згодом розходиться, на матраці залишається грибок, який і далі росте, ніби живлячись стражданнями та відчаєм людей, що торкаються його. Сюжет простежує життя матраца, який покидають, переносять і псують...

Він стає прихистком істоти, що харчується хребцями своїх жертв. У навколишньому світі цей матрац схожий на прибульця, який приземлився на Землю. Усередині нього чути бурчання, хрипкі стогони, похмуре хлюпання й важке дихання. Створіння ворушиться в матраці. Матрац опиняється поруч із нещасною парою, жінкою при смерті та водієм фургона, який відзначає на дорозі своє 37-річчя скромним тортом і єдиною свічкою. Істоту в матраці тягне до самотності й туги, але, здається, вона також прагне дотиків і людського контакту.