Микулай (2023)

Історія починається в селі, на селянському подвір’ї. Господар оселі — Микулай — щось майструє в сінях, і поступово стає видно обриси його виробу. Фігура нагадує молоду жінку й зібрана з усього, що було під рукою: старих тканин, подушок і ганчір’я. Згодом ляльку вдягають у національний одяг кряшенів і прикрашають відповідними оздобами. Микулай саджає її за стіл і згадує власне дитинство, адже образ ляльки нагадує йому матір. Коли настає день, чоловік іде годувати невелике господарство — курей та корову. Тим часом ляльки різного розміру, зроблені з різних речей, прикрашають увесь двір і його дім.

Навіщо вони йому потрібні? Чоловік намагається жити далі: він посватався до молодої жінки, зіграв невелике весілля, і невдовзі дівчина завагітніла. Минає кілька місяців, у селі настає свято. Саме тоді сюди забрідає незнайомець — молодий хлопець. Він одразу прямує до Микулая й повідомляє, що є його сином. Чи може в чоловіка бути син, якщо він майже все життя провів на одному місці? Від цієї миті життя героя вже не буде таким, як раніше.