Будинок № 5 (2023)

У центрі сюжету — напівзруйнована багатоповерхівка, яку один із персонажів називає «десятиповерховою фавелою». Париж з Ейфелевою вежею, Лувром і Тріумфальною аркою звідси здається дуже далеким. «Я не такою уявляла Францію», — зітхає сирійка Таня. Монфермейль та багато подібних районів і передмість десятиліттями залишалися покинутими напризволяще владою. У будинку № 5 часто бракує світла й електропостачання, не кажучи вже про ліфт. Молода Хабі Кейта мріє про нове, просторіше житло й активно за це бореться.

У дні, коли вона не працює в мерії, Хабі допомагає сусідам заповнювати бланки та надсилає листи з проханнями до влади відремонтувати будинки. Коли мер раптово помирає, його тимчасовим наступником обирають амбітного педіатра П’єра Форжа. Колись він був ідеалістом, та невдовзі з’ясовується, що влада псує і його. Спочатку Хабі ще сподівається на краще життя, але її мрія швидко розбивається. П’єр, схоже, мало пов’язаний із мешканцями багатоквартирних будинків і націлюється на прибуткові престижні проєкти, заради яких старі будівлі мають знести.