Демони всередині (2022)

Молода жінка приходить до тями в брудному готельному номері з квітчастими шпалерами, вкритими вологими плямами. Вікно замерзло й не відчиняється, а сама вона не розуміє, як тут опинилася і хто вона така. Та інстинктивно відчуває одне: обличчя в дзеркалі їй не належить. Намагаючись зателефонувати, вона чує голос із сусідньої кімнати, який наказує їй мовчати й називає її «Енн». Енн питає сусідку, звідки та це знає, якщо не бачить її. Але голос лише повторює, що знає її ім’я, не даючи жодних пояснень.

Згодом з’ясовується: кожна дівчина в цьому місці носить одне й те саме ім’я, а з часом стає очевидно, що всі вони — відображення однієї особистості. Енн помічає, що її обличчя змінюється випадково. Психіатр запевняє її, що ім’я «не таке важливе, як те, ким ти є», і водночас спонукає навчитися сприймати побачене в дзеркалі обличчя як власне. Героїня лишається розгубленою, відстороненою від самої себе й не здатною поєднати свою індивідуальність із відображенням. Тим часом її переслідує жорстокий демон в образі оленя на ім’я Вітіго, що блукає лікарняними коридорами й убиває всіх Енн, яких знаходить.