Копенгагена не існує (2023)

На початку фільму двадцятирічний Сандер опиняється замкненим у порожній квартирі разом із Віктором та його батьком Поратом. Сестра Віктора Іда зникла за загадкових обставин і не лишила по собі жодного сліду. Оскільки Сандер був її хлопцем, Порат і Віктор самі перетворюють його на бранця, аби розпитати про те, що сталося. Приголомшений Сандер починає згадувати події, які передували зникненню Іди. Він розповідає, як вони поступово відгородилися від усіх, обірвавши зв’язки з друзями та родиною.

Удвох вони годинами блукали нічним Копенгагеном, коли безлюдні вулиці здавалися частиною вигаданого простору, де місто належить лише їм. Зі слів Сандера, між ним та Ідою існувала домовленість про самогубство: якщо хтось із них раптово помре або зникне, інший також має накласти на себе руки. Зникнення Іди він трактує як знак того, що вона вже виконала цю обіцянку, а отже тепер черга Сандера дотриматися їхньої угоди.