Поселенці (2023)

Це історія про жорстокість, із якою колонізували південь Латинської Америки. Кордони тут накреслено кров’ю — буквально. На безлюдній пустці Вогняної Землі, на південному краю Чилі, працюють чоловіки. Початок минулого століття. Крихітні постаті рухаються величезною пересіченою місцевістю: тьмяно-жовтий верес, темно-сірі скелі, свист вітру. Вони зводять паркан. Скрипучий пристрій натягує дріт від стовпа до стовпа.

Раптом лунає клацання. За мить один із робітників лежить у калюжі крові з відірваною рукою. Сегундо, один із наймитів, широко розплющеними очима дивиться на все це. І далі, дедалі більше не вірячи побаченому, спостерігає, як під’їжджає охоронець у криваво-червоній формі британських солдатів і стріляє в голову безпорадному, вже непотрібному пораненому. Робота триває. Безум колоніального підкорення був і залишається нерозривно пов’язаним із холодним розрахунком капіталістичної експлуатації.