Вікенд з батьками (2022)

Дванадцятирічна Ганна дивиться у вікно й зовсім не здається захопленою новою школою, яку для неї обрали батьки. Знову інший навчальний заклад — уже четвертий, знову доведеться звикати до незнайомих дітей, учителів і будівлі. Дівчинка ледь закочує очі, ніби змирившись. Їй розповідають, що багато дітей мріють потрапити саме туди, усі говорять про мистецькі предмети, там навіть можна скласти іспит, а друзів вона заводить легко, тож буде дуже весело. Одразу стає зрозуміло: бажання навчатися в елітній школі належить радше батькові Ульріку та матері Пів, а не самій Ганні.

На ознайомчій зустрічі своєрідний директор Адріан наголошує, що до школи беруть не кожного. Заяв більше, ніж місць, тож він не може гарантувати, що для Ганни справді знайдеться вільне місце. Складається враження, ніби він перевіряє, на що готові піти Ульрік і майже зневірена Пів, аби залишити тут дитину. Коли директор питає дівчинку про її теперішню школу, її обличчя нарешті світлішає: вона зовсім не хоче звідти йти. Це батьки налаштувалися на переїзд. Пів поспіхом виправляє відповіді доньки. Ульрік жартує, що вона знає основні цінності школи напам’ять. Невдовзі Ульрік і Пів розуміють: серед батьків існує власна ієрархія, і за місце в ній доведеться боротися.