Далечінь (2023)

Зейнеп живе в Німеччині. Їй майже п’ятдесят, вона має турецьке й хорватське коріння, але в родині почувається непомітною: чоловік майже не зважає на неї, а діти сприймають материнську турботу як належне. Навіть у день похорону матері чоловік-ресторатор залишає її саму на цвинтарі, бо більше захоплений фліртом із новою кухаркою, ніж підтримкою дружини в горі. Для Зейнеп це стає останньою краплею.

Вона сідає в авто й тікає на хорватський острів, де мати заповіла їй невеликий будинок. Та на місці з’ясовується, що там уже мешкає чоловік, який виріс у цьому домі. Їм доводиться співіснувати під одним дахом: між ними одразу виникає напруга й водночас помітне взаємне тяжіння. Так починається історія двох дуже різних людей близько п’ятдесяти, які отримують шанс на нове почуття — можливо, перше по-справжньому щире в їхньому житті.