Сіра речовина (2023)

Айла закладає вибухівку в будівлі, коли один зі спільників благає її зачекати, але продовжити вони не встигають — з’являється поліція. Після короткої погоні їх заганяють у кут, і тоді Айла несподівано виявляє в собі телекінетичні здібності та вбиває поліцейських. Вона — псіонік, людина з екстрасенсорними можливостями, існування яких тримають у таємниці. Минає п’ятнадцять років. Айла й досі переховується, а її 16-річна донька Аврора успадкувала материнський дар.

Мати тримає дівчину подалі від чужих очей, навчає вдома, допомагає опановувати сили й забороняє виходити на вулицю чи заводити друзів. Та підлітка, звісно, не може миритися з такими обмеженнями й одного разу тікає, після чого на людях втрачає контроль над своїми здібностями. Це привертає увагу Дерека, який виявляється урядовим агентом. Дівчину доправляють до установи, яку він називає «школою для таких молодих людей, як вона».