Коли все знову буде так, як ніколи не було (2023)

Фільм побудований як автобіографічні спогади про дитинство та юність, що минули в психіатричній лікарні. Батько героя очолював клініку для людей із психічними розладами, тож хлопець часто проводив час серед пацієнтів. Самотні мешканці лікарні стали для нього своєрідними провідниками на шляху дорослішання. Спілкування з людьми, чий розум був затьмарений, дало йому важливий досвід перед вступом у доросле життя.

У своїх спогадах він розповідає, що відчував поруч із пацієнтами клініки. Цей досвід глибоко вплинув не лише на його світогляд і особисте життя, а й на подальшу кар’єру. Пройшовши цей шлях серед справжніх людей, він навчився щиро співчувати. Фільм спонукає замислитися над тим, що формує особистість, і нагадує про риси, завдяки яким людина лишається людиною попри всі пережиті труднощі.