Казка на ніч (2023)

Головний герой тихо перебирає струни гітари й наспівує колискову, після чого бажає доброї ночі своєму синові Мишкові… Ненадовго зупинившись, він знову починає співати — цього разу звертається до доньки, яку ніжно називає принцесою. Ще один пункт із детально розписаного в блокноті сценарію виконано. Далі чоловік береться розповідати казку — сумну історію про батька, змушеного поїхати далеко від любої родини. Та цю сімейну ідилію затьмарює одна деталь: ліжко, перед яким він сидить і говорить із дітьми, порожнє.

Що спонукає чоловіка діяти саме так? Хто слухає його, якщо цей слухач узагалі існує? У цій короткій історії порушено важливу тему — не лише про дітей, які ростуть без батьків, найчастіше без татів, а й про те, як така відсутність позначається на всьому подальшому житті дитини. Куди зник син Мишко, якому герой так віддано читає казку? Можливо, сам чоловік виростав без батька й тепер намагається надолужити власне дитинство, розмовляючи із сином.